Війна, що прийшла в нашу країну, не тільки безпосередньо забирає людські життя, але й приносить багато інших масштабних проблем, що потребують негайного вирішення. Через збройну агресію РФ порушуються права людини на доступ до чистої питної води для мільйонів мешканців нашої країни, а руйнування каналізаційних споруд загрожує екологічною катастрофою. Звільнені населені пункти вже оговтуються від страшних наслідків руйнувань та знеструмлення водопровідно-¬каналізаційних об’єктів. Але, на жаль, залишаються ще окуповані території, де ми не можемо сьогодні контролювати ані якість води, ані очистку стоків. Водночас у західних областях, які прихистили вимушених переселенців, відбувається перевищення навантаження на системи водопостачання та водовідведення, особливо на каналізаційні очисні споруди.
Через наслідки російської агресії майже 1,5 мільйони українців залишилися без доступу до водопровідної води, ще понад 4,5 мільйони опинилися під загрозою втрати водопостачання. Це дані міжнародних організацій.
По всій країні руйнуються як водопровідні станції та водогони, так і каналізаційні мережі та очисні споруди. Очевидно, що це робиться навмисно, щоб погіршити санітарноепідеміологічну ситуацію. Проблема щодня лише загострюється. ЮНІСЕФ попереджає, що погана якість води може призвести до таких захворювань, як холера, діарея, шкірні інфекції та інші небезпечні інфекційні хвороби.
В нас немає повної офіційної інформації про те, що відбувається на окупованих територіях. Ми можемо лише спиратись на відкриті джерела та дані від міжнародних організацій. Але те, що нам вдається дізнатись, просто жахає.
Маріуполь. Там водопровідну та каналізаційну систему міста було зруйновано вщент, люди буквально знаходяться на межі виживання через брак питної води. За останніми даними, доступ до води у Маріуполі мають до 3% мешканців міста. Маріупольці змушені долати кілометри, аби стати в черги в пунктах набору води. Воду збирають навіть у каналізаційних колодязях, де вона з’явилась після «експериментів» місцевої влади із запуском системи водопостачання. В місті реальна загроза спалаху інфекційних хвороб. Тяжка ситуація у містах Донецької та Луганської областей. Там декілька мільйонів мешканців мають вкрай обмежений доступ до води. На Луганщині централізованого водопостачання фактично немає, на Донеччині у більшості населених пунктів люди отримують воду за графіком: по кілька годин раз у 2–3 дні або рідше.
Звичайно, дуже складною була робота водоканалів у містах, де безпосередньо відбувалися бойові дії: Харків, Чернігів, Миколаїв, Суми, в тому числі в передмістях Києва — Ірпені та Бучі, де окупанти зруйнували водопровідну систему та ремонтну техніку. Але після деокупації та припинення активних бойових дій спільними зусиллями вдалось допомогти таким містам повністю чи хоча б частково відбудувати інфраструктуру та відновити послуги.
У Харкові під час воєнних дій через щоденні обстріли, авіаційні та ракетні удари суттєво зросла кількість аварійних ситуацій на трубопроводах холодного водопостачання. Наразі повністю зруйновано понад 2200 метрів водоводів. Але КП «Харківводоканал» робить все для того, аби не залишити харків’ян без води: фахівці оперативно ліквідують аварійні ситуації на водоводах без відключення водопостачання та здійснюють тимчасові переключення, а за необхідності підвозять воду автоцистернами безпосередньо до помешкань харків’ян.
Під час бойових дій місто Суми двічі було повністю знеструмлене. Комунальним службам у найкоротші строки (протягом кільком годин) вдалося відновити надання послуг споживачам. Проте внаслідок нищівних авіаударів по електропідстанції з 3 до 6 березня залишався знеструмленим водозабір, який забезпечує водою 2 мікрорайони та десятки вулиць. Відтак у частині міста Суми протягом двох із половиною діб було відсутнє централізоване водопостачання. Водоканал здійснював підвоз води до об’єктів соціальної інфраструктури та у спальні райони міста.
Миколаїв. 12 квітня в результаті бойових дій на окупованій території Херсонщини було пошкоджено водогін діаметром 1400 мм. Майже місяць, до 9 травня, жителі міста були без централізованого водопостачання. Працівниками підприємства було розкрито 7 резервуарів чистої води й щоденно за допомогою волонтерів, підприємців, комунальних підприємств та небайдужих людей здійснювався підвіз води. Пошкоджено інфраструктуру підприємства: очисні споруди каналізації, очисні споруди водопроводу, каналізаційні насосні станції, спецтехніку. Сума збитків становить майже 24 мільйони гривень.
З початку березня по місту Чернігів здійснювались численні авіаудари. Було зруйновано водогони та ремонтну техніку, знеструмлено об’єкти водопровідного господарства. В період із кінця лютого і до середини березня електропостачання об’єктів КП «Чернігівводоканал» було нестабільним. Щодня фахівці АТ «Чернігівобленерго» відновлювали електропостачання, доки не було пошкоджено основні підстанції та мережі, що забезпечували електричною енергією все місто. 14 березня в результаті бомбардування була зруйнована одна із водопровідних насосних станцій, що призвело до припинення водопостачання до більшої частини міста. Через руйнування водопровідних об’єктів централізоване водопостачання міста було практично унеможливлене. Для забезпечення людей питною водою, незважаючи на артилерійські та мінометні обстріли, працівники комунального підприємства організували підвезення води, також було задіяно техніку інших комунальних підприємств, залучено волонтерів.
Під час війни водопостачальні підприємства зіткнулися з багатьма проблемами як йдеться вище на прикладі чотирьох міст. Знеструмлення, руйнування, відсутність логістичних зав’язків та робота під обстрілами з ризиком для життя.
Про роботу водоканалів України в умовах війни розповідає журнал «Водопостачання та Водовідведення», спецвипуск якого побачив світ у вересні 2022 року. Окрім цього, журнал висвітлює діяльність підприємств, які забезпечують галузь обладнанням, матеріалами та комплектуючими.
Цей спецвипуск – спільна робота усіх водоканалів. Журнал наповнений фотознімками, які надіслали безпосередні учасники подій, про які йдеться у випуску.
Повна версія журналу “Водопостачання та Водовідведення” за посиланням.
Зараз необхідно демонструвати єдність не лише безпосередньо у бою з ворогом, але й у вирішенні внутрішніх питань, особливо таких важливих, як забезпечення мешканців водою та водовідведенням.
Адміністрація КП «Водоканал м. Ужгород»